«СВІТ, ВІДОБРАЖЕНИЙ У СЛОВІ»
( до 160 річниці від дня народження М. М. Коцюбинського, відомого українського письменника, громадського діяча)
“Він залишив усім нам… найвищий заповіт: ніколи
не розминатися з людиною і завжди бути вірним рідному народові,
правді, соціальній справедливості й свободі”
/П.Тичина/
Михайло Коцюбинський – одна з найяскравіших постатей в українській літературі кінця ХІХ сторіччя. У своїх творах він зумів яскраво відтворити побут і життя гуцулів, сповнених віри у надприродні сили, що співіснують поряд з людиною та можуть втручатися в її життя, показав силу й енергію простих трударів, їх нездоланну стійкість у боротьбі за нове справедливе життя, відобразив соціальні і національні прагнення українського народу, оспівав його високу поетичність.
«Мистецтво в якому немає краси - погане мистецтво»
(до 130 річчя з дня народження О. Довженка, українського кінорежисера, письменника, драматурга)
Олександр Довженко відомий у світі як геніальний режисер, талановитий письменник, художник, філософ, один із засновників національного кінематографа.
«Непрості, але потрібні історії»
книги про війну, які не залишать байдужим нікого.
24 лютого 2022 року життя кожного з нас змінилося назавжди. Хтось пішов захищати країну, хтось вимушений був покинути власний дім та рятувати сім’ю. Два роки єдності, відваги, любові та волонтерства. Але також два роки втрат та болісних прощань на вокзалах.
«Літературний храм Валерія Шевчука»
(до 85-річчя від дня народження українського прозаїка, літературознавця, перекладача)
«Моя доля, як митця, не складалася безхмарно, але я ніколи на неї не нарікав. Ніколи не шукав слави для себе, але шукав слави для народу свого і своєї літератури. Зрештою, я й полюбив народ свій через те, що він був упосліджений, гнаний, битий і обкрадений».
(В. Шевчук)
«…Пише, як живе, і живе, як пише»
(75 років від дня народження Бастюка Богдана Івановича, українського письменника і поета)
«Життя – жнива в своїй найпершій суті.
Пісочком стануть скелі-стрімчаки,
А учорашнє, нинішнє й майбутнє –
Немов коріння, стебла, колоски…»
/Богдан Бастюк/
«Велеснів: крізь роки»
(до 55-річчя від дня відкриття
Обласного комунального етнографічно-меморіального музею
Володимира Гнатюка в с. Велеснів Монастириського району)
Хата Гнатюка
Повнозвуким добровесним громом
Червень переповнився тугий.
Уклонімось дорогим хоромам –
Гнатюковій хаті дорогій
У копальнях вселюдської мислі
День і ніч гримить міцний джаган.
Заяріли,
Зайнялись,
Заблистіли
Дух його,
Ясний його талан.
Оживає в серці й на папері
Вічна шана, вічності рука,
Щоб нарозтвір отворила двері
До скарбниці – хати Гнатюка.
/Роман Лубківський/
Музей Володимира Гнатюка – обласний комунальний етнографічно-меморіальний музей у селі Велеснів Монастириського району Тернопільської області. Заснований з ініціативи і за участі Остапа Черемшинського, який був директором музею від дня його відкриття 31 травня 1969 року.
Музей став одним з осередків культури на Тернопільщині для поширення інформації про непересічного краянина, відомого етнографа, фольклориста, мовознавця, літературознавця та громадського діяча, одного з перших академіків Академії Наук України Володимира Гнатюка.
Його діяльність неодноразово привертала увагу до себе дослідників, які намагалися оцінити його внесок у розвиток та становлення української науки.