27 жовтня 2023 року в освітньому хабі відбулося літературно-мистецьке дійство:

"Українська – це мова свободи і волі, могутня зброя українського народу у боротьбі за нашу Незалежність і Перемогу".

У святі взяли участь студенти та викладачі факультету філології і журналістики, а також працівники наукової бібліотеки.

      ФОТОЗВІТ      "День писемності і мови"

Мова для народу є його скарбницею, живою схованкою людського духу. Рідна мова утворює невидимий зв’язок між усіма поколіннями минулого та майбутнього. Навіть коли українську мову намагалися витіснити, народ завжди зберігав та відстоював право розмовляти своєю мовою. Українські поети, художники, політичні діячі у всі часи намагалися зберегти та популяризувати рідну мову. З року в рік наша мова збирає все більше справжніх прихильників. Вже з 1997-го року щорічно в Україні святкують День української писемності та мови 9 листопада. Цьогоріч Україна вперше відзначатиме День української писемності та мови 27 жовтня. Перенесення відзначення події повʼязане з переходом на новоюліанський календар, бо дата встановлення Дня української писемності та мови визначена у день памʼяті Преподобного Нестора-Літописця.

• Щороку в День української писемності та мови стартує Міжнародний конкурс ім. Петра Яцика. У ньому беруть участь знавці мови з 20 країн світу. 
• Також одна з традицій свята – радіодиктант національної єдності. Цього року українці 23-й рік поспіль писатимуть радіодиктант – текст його створила українська поетеса та перекладачка Катерина Калитко, називається він "Дороги України", читатиме – актор театру та кіно Олексій Гнатковський.

Працівники бібліотеки прослухали вебінар на тему: 

"Поговоримо про академічну доброчесність у біомедичних дослідженнях"

⇒ youtube.com

«Стародавнє Трипілля: таємниці та скарби»
(130 років від дня відкриття Трипільської культури – однієї з стародавніх землеробських культур IV–III тисячоліть до нашої ери на території Південно-Східної Європи (1893)

   Сім тисяч років тому були закладені основи хліборобської цивілізації на землі, яку нині називаємо Україною. Від того часу почали тут люди вирощувати хліб, розводити худобу, ткати, ліпити глечики, плавити метал, будувати хати з дерева, лози та глини, а поза тим – творити новий духовний світ.
   Трипільська культура сьогодні є найбільшою таємницею європейської доісторії. Такою спадщиною могла б пишатися кожна держава!

«Скарб високої любові»
(105 років від дня народження Василя Олександровича Сухомлинського –
українського педагога, прозаїка)

Людина народжується на світ не для того,
щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина
народжується, щоб лишити по собі слід вічний.

/ В. О. Сухомлинський /

… Учителю потрібно володіти величезним талантом
любові до людини, безмежною любов’ю
до своєї праці і перш за все до дітей,
щоб на довгі роки зберегти бадьорість духу,
ясність розуму, свіжість вражень,
сприйнятливість почуттів – без цих якостей праця
педагога перетвориться в муку…

/В. Сухомлинський/

   Василь Олександрович Сухомлинський – видатний український педагог, психолог, дослідник і публіцист, письменник, громадський діяч. Його ідеї, науково-методичні розробки, практичний досвід нині втілюються в освітньо-виховних системах європейських країн, Японії, Америки. «Я ніколи в житті не належав собі», – казав педагог. Адже все своє життя він присвятив педагогічній діяльності, школі, дітям.

«Художній світ Галини Пагутяк»

(65 років від дня народження сучасної української письменниці

в жанрах наукової фантастики й готичного роману)

«Я хочу, щоб кожен знав, що в цій похмурій буденності існує безліч дверей, які відчиняються в інші світи. І я знаходжу й показую деякі з них. Якщо не можеш знайти дверей, намалюй їх на стіні».

/Галина Пагутяк/

   Українська письменниця Галина Василівна Москалець, відома як Галина Пагутяк. Критики називають її прозу містичною, фантастичною та химерною, а саму авторку – таємничою. Містичності образу письменниці додає історія її родоводу. Дослідження історичних джерел виявило, що вона є нащадком прадавнього роду Басарабів, з якого походить і граф Дракула. Окрім містичності, яскравими рисами Галини Пагутяк є незалежність і самодостатність.