Іван Антонович Малкович – поет «нової хвилі».
20 лютого 2017 року Національну премію України ім. Т. Г. Шевченка з літератури було присуджено поету, письменнику й видавцю Івану Малковичу за книгу віршів «Подорожник з новими віршами».
Шанувальники поезії Івана Малковича віддавна знають його як одного з чільних сучасних поетів. Лірика Івана Малковича з роками стає все більш афористичною та художньо досконалою. Його ліричні герої – мудрі й тонкі натури, які усвідомлюють, наскільки нетривкий наш світ, а тому глибоко вірять у Бога і в те, що в кожній особі закладено дуже багато хорошого, світлого – і тільки розвиваючи кращі людські риси, ми порятуємо планету від катастрофи.
«Життя, віддане мистецтву»
(до 175-річчя від дня народження Лисенка Миколи Віталійовича – українського композитора, піаніста, диригента, педагога, збирача пісенного фольклору і громадського діяча)
«Я собі не давав падати
і не попустю нікому,
щоб мене був збив з мого пуття,
з того шляху, яким я простую».
(М. Лисенко)
В історії кожної з галузей української культури можна знайти постать, яка б символізувала в ній певні епохи. Безперечно, в музиці такою постаттю й донині залишається фундатор національної композиторської школи Микола Віталійович Лисенко.
ПОЕЗІЄ, РОЗРАДО ОДИНОКА,
ТОВАРИШКО НЕЗРАДЛИВА СЕРДЕЧНА!
(Богдан Лепкий)
(До Всесвітнього Дня поезії)
Ми не змогли дати міліонам у руки хліба,
не могли тисяч і соток тисяч охоронити від
нужди, від еміграції, від визиску, від змарнування сил.
У нас був тільки один знаряд – живе рідне слово.
І можемо сказати собі, що ми не змарнували його,
не закопали в землю, але чесно і совісно вжили на велике діло.
Іван Франко.
Андрагогіка в системі сучасного людинознавства
Сучасна система неперервної освіти, основною ланкою якої є освіта дорослої людини, зумовлена постійними змінами у змісті і характері праці; динамічним накопиченням знань в усіх сферах науки, техніки і культури; перебудовою суспільного життя, розвитком його демократичних засад, широким залученням людини до системи громадського і виробничого управління.
У культурі кожного народу, серед її великих творців, є митці, імена яких оповиті невмирущою любов’ю і славою. Такою особистістю безумовно є Тарас Шевченко, чия безсмертна спадщина — одна з найбільших вершин людського генія. З цим іменем сьогодні на планеті ідентифікується Україна та українці.
В дні перемог і в дні поразок,
В щасливі дні , і в дні сумні
Іду з дитинства до Тараса,
Крізь глум юрби і суєту,
Ні, не в минуле, а в майбутнє,
До тебе я, Тарасе йду.
Леонід Глібов – народний байкар
(до 190-річчя від дня народження)
Розквіт жанру байкарства в українській літературі пов'язують із іменем Леоніда Івановича Глібова. Це ім’я відоме кожному українцеві. Воно стоїть в одному ряду із іменами відомих у всьому світі: Езопа, Лафонтена, Крилова. Саме як байкар Глібов здобув широке визнання в українській літературі. Він виставляв на посміховисько одвічні суспільні біди, надаючи їм українського забарвлення. Жива, багата мова, легкість діалогів та дотепність байок зробили їх популярними серед дітей і дорослих.
16 лютого 2017 року на географічному факультеті відбулася студентська конференція на тему “Географічні полюси Землі: історія підкорення”, присвячена річницям з дня підкорення Північного та Південного географічних полюсів Землі. Куратором конференції, що вже традиційно, став доцент кафедри географії та методики її навчання М. В. Потокій.