«У творчому пошуку джерело успіху»
(до 50-річчя від дня народження
кандидата біологічних наук,

доцента кафедри ботаніки та зоології –
Конончука Олександра Борисовича)

19-20 травня 2017 року в Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка відбулася Міжнародна наукова конференція “Європа – Україна – Тернопільщина: міжнародні відносини, співпраця, безпека” (до Дня Європи в Україні), яку організувала кафедра нової і новітньої історії та методики викладання історії історичного факультету ТНПУ.
    Працівники читального залу суспільно-політичної літератури наукової бібліотеки ТНПУ долучилися до конференції підготувавши розгорнуту книжкову виставку під назвою ”За нову Україну в оновленій Європі”. Учасники конференції, гості та усі присутні мали змогу не тільки переглянути літературу за тематикою конференції, а також ознайомитися з працями викладачів історичного факультету.

Музейні пам’ятки Тернопілля
(до міжнародного Дня музеїв)

Пам’ятайте: настане час, коли багато установ ліквідується, а музеї – ніколи. Музеї існуватимуть вічно, бо вони показуватимуть майбутнім поколінням чим людство у своїй творчості було і чим воно стало.
Д. Яворницький

Тернопільщина славиться багатою історико-культурною спадщиною, що й зумовило наявність великої кількості музеїв.
    Нині в Тернопільській області функціонують 26 державних музеїв і 140 громадських: 38 – історичних, 14 – краєзнавчих, 49 – етнографічних, 16 – меморіальних, 13 – літературних, 10 – мистецьких, з яких 15 громадських музейних закладів мають звання "народний".

27 квітня 2017 року у читальній залі Наукової бібліотеки проводився круглий стіл «Екологічні та соціально-економічні наслідки зарегулювання річкового стоку» - чи варто будувати ГЕС на Дністрі?
Бібліотека представила розгорнуту книжкову виставку:
             «Людство прагне Всесвіт осягнути.
             І себе у ньому зрозуміть,
             А тривожне «бути чи не бути ?» -
             Грізно над планетою висить»,
                                               (Микола Луків)
яку підготували працівники читальної зали природничих та прикладних наук.

Наукова діяльність та суспільно-політичні погляди
М. І. Костомарова
(до 200-річчя від дня народження 1817–1885)

   Микола Костомаров належить до найвидатніших учених середини XIX ст. й до засновників та активних учасників слов'янофільсько-українського київського об'єднання Кирило-Мефодіївського братства, з якого почався самостійний український суспільно-політичний рух. Він був першим ученим Східної Європи, який радикально змінив підхід до роботи історика, поставивши наріжним каменем не опис подій і осіб, а історію народу в його соціокультурній цілісності і єдності найрізноманітніших сфер життя.

Неприборкана Ірина Вільде
1907–1982
(110 років від дня народження української письменниці)

«Щоб увійти в безсмертя,
людина мусить скласти два екзамени:
один перед сучасниками,
другий – перед історією»
(Ірина Вільде)

 
   Життя і творчість Ірини Вільде нерозривно пов’язані з Буковиною та Прикарпаттям. Зі сторони видається, що життєвий шлях письменниці був вдалим і благополучним. Прожила в достатку і пошані до старості, після 1939 року видала більше двадцяти книг, була лауреатом премії ім. Т. Шевченка, депутатом Верховної Ради України, нагороджена орденами Трудового Червоного Прапора, «Знак пошани», «Дружба народів», Почесною Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР, очолювала львівське відділення спілки письменників.